Розглядається проблема розробки алгоритмів для автоматичної компенсації похибок гіроскопічного інтегратора лінійних прискорень.

Висвітлено теоретичні засади методів вимірювання прискорень (ВП). Описано методику та приклади розрахунків ВП і відповідні навчальні алгоритми для ЕОМ. Наведено відомості про практичне застосування ВП і нові напрями в галузі їх розробки й удосконалення. Висвітлено теорію та принципи побудови авіаційної гравіметричної системи, а також гіроскопічних гравіметрів з цифровою обробкою інформації. Акцентовано увагу на питаннях розробки математичної моделі авіаційної гравіметричної системи.

Висвітлено основні фундаментальні теоретичні положення щодо вимірювань та аномалій прискорення сили тяжіння. Проаналізовано основні співвідношення, які визначають гравітаційне поле землі. Описано чутливі елементи для вимірювання прискорення сили ваги. Висвітлено теорії побудови авіаційної гравіметричної системи, гіроскопічних гравіметрів з цифровою обробкою інформації. Розглянуто питання моделювання впливу параметрів збурень на роботу гіроскопічного гравіметра, фільтрації вихідного сигналу даного приладу.

Изложены основные фундаментальные теоретические положения относительно измерений и аномалий ускорения силы притяжения. Проанализированы основные соотношения, определяющие гравитационное поле земли. Описаны чувствительные элементы для измерения ускорения силы веса. Освещены теории построения авиационной гравиметрической системы, гироскопических гравиметров с цифровой обработкой информации. Рассмотрены вопросы моделирования влияния параметров возбуждений на работу гироскопического гравиметра, фильтрации исходного сигнала данного прибора.

Викладено основні фундаментальні теоретичні положення з питань відлікових і реєструювальних пристроїв (ВРП) приладів. Наведено методику та приклади розрахунків ВРП. Подано інформацію про елементи відлікових пристроїв, похибки відліку, методи перетворення вимірюваних величин у реєструвальних пристроях, фрактальні методи стиснення відеозображень, сучасні апаратні та програмні засоби збору й обробки сигналів. Висвітлено можливості застосування сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій для формування, реєстрації й обробки двовимірної вимірювальної інформації про механічні величини.

Изложены основные фундаментальные теоретические положения по вопросам отсчетных и регистрирующих устройств (ОРУ) приборов. Приведены методика и примеры расчетов ОРУ. Дана информация об элементах отсчетных устройств, погрешностях отсчетов, методах преобразования измеряемых величин в регистрирующих устройствах, фрактальных методах сжатия видеоизображений, современных аппаратных и программных средствах сбора и обработки сигналов. Освещены возможности применения современных информационно-компьютерных технологий для формирования, регистрации и обработки двухмерной измерительной информации о механических величинах.

Викладено основні положення та визначення перетворювальних пристроїв приладів. Описано потенціометричні, тензометричні, ємнісні, індуктивні, трансформаторні, п'єзоелектричні, механотронні, гідравлічні, пневматичні, частотні електромеханічні, оптико-електричні, магнітопружні, теплові перетворювачі, а також перетворювачі контактного опору, електричних величин в механічні, з постійними магнітами, аналогових величин в цифрові та цифрових в аналогові.

Изложены основные положения и определения преобразовательных устройств приборов. Описаны потенциометрические, тензометрические, емкостные, индуктивные, трансформаторные, пъезоэлектрические, механотронные, гидравлические, пневматические, частотные электромеханические, оптико-электрические, магнитоупругие, тепловые преобразователи, а также преобразователи контактного сопротивления, электрических величин в механические, с постоянными магнитами, аналоговых величин в цифровые и цифровых в аналоговые.

Викладено основні фундаментальні теоретичні положення з питань перетворюючих пристроїв приладів (ППП). Наведено методику та приклади розрахунків ППП, відповідні навчальні програми для цифрових ЕОМ. Розглянуто потенціо- та тензометричні, п'єзоелектричні, механотронні, індуктивні та трансформаторні перетворювачі. Увагу приділено практичному застосуванню ППП, а також новим напрямам в галузі їх розробки й удосконалення.

Изложены основные фундаментальные теоретические положения по вопросам преобразующих устройств приборов (ПУП). Приведены методика и примеры расчетов ПУП, соответствующие учебные программы для цифровых ЭВМ. Рассмотрены потенцио- и тензометрические, пьезоэлектрические, мехатронные, индуктивные и трансформаторные преобразователи. Уделено внимание практическому применению ПУП, а также новым направлениям в области их разработки и усовершенствования.

Висвітлено теорію та принципи побудови системи ударо- та віброзахисту гіроскопічного вимірювача вектора кутових швидкостей. Розроблено математичну модель системи ударо- та віброзахисту з демпфером сухого тертя, в якій враховано вплив параметрів системи на ефективність захисту вимірювача кутових швидкостей від ударів і вібрацій. Наведено характеристику демпфера сухого тертя (пружної вигнутої пластини) шляхом моделювання її на ЕОМ методом скінченних елементів. Проаналізовано вібраційний взаємовплив динамічно настроювальних гіроскопів через систему віброзахисту. Розглянуто рівняння руху платформи та гіроскопів. Наведено результати експериментальних досліджень системи ударо- та віброзахисту.

Освещены теория и принципы построения системы ударо- и виброзащиты гироскопического измерителя вектора угловых скоростей. Разработана математичекая модель системы ударо- и виброзащиты с демпфером сухого трения, в которой учтено влияние параметров системы на эффективность защиты измерителя угловых скоростей от ударов и вибраций. Приведена характеристика демпфера сухого трения (пружинящей изогнутой пластины) путем ее моделирования на ЭОМ методом конечных элементов. Проанализировано взаимное вибрационное влияние динамически настраеваемых гироскопов один на другого через систему виброзащиты. Рассмотрены уравнения движения платформы и гироскопов. Изложены результаты экспериментальных исследований системы ударо- и виброзащиты.

Висвітлено проблеми підвищення точності вимірювань кутів за допомогою нової автоматизованої системи на основі кільцевого лазеру. Розглянуто теоретичні засади та принципи побудови прецизійного автоматизованого кутовимірювального пристрою (КП). Обгрунтовано математичну модель даного пристрою, наведено результати аналітичних й експериментальних досліджень КП. Розроблено повністю автоматизований КП, наведено інформацію про його характеристики, склад і принципи дії.

Освещены проблемы повышения точности измерений углов при помощи новой автоматизированной системы на основе кольцевого лазера. Рассмотрены теоретические основы и принципы построения прецизионного автоматизированного углоизмерительного устройства (УУ). Обоснована математическая модель данного устройства, приведены результаты аналитических и экспериментальных исследований УУ. Разработано полностью автоматизированное УУ, дана информация о его характеристиках, составе и принципах действия.

Наведено основні фундаментальні відомості щодо енергозберігальних систем, витратометрії, методів та засобів вимірювальної витрати. Описано фізичні властивості рідини, основні гідродинамічні поняття, рівняння гідродинаміки. Розглянуто загальну задачу про ламінарну течію рідини в призматичній трубі. Увагу приділено методам і приладам для вимірювання параметрів стану рідини, методу вимірювання і структурній схемі для визначення довговічності та зносу тертьових пар (ТП). Висвітлено теоретичні основи визначення зносу і довговічності ТП методом витрати, результати визначення довговічності ТП даним методом.

Викладено основні фундаментальні теоретичні положення щодо вимірювань прискорення та аномалій сили тяжіння (СТ). Розглянуто питання практичного застосування інформації щодо прискорення СТ та гравітаційних аномалій, нові напрями у даній галузі, існуючі та нові типи приладів для вимірювання прискорення СТ гравіметрів. Описано засоби та методи підвищення точності попередньої наземної виставки (ПНВ) гравіметрів. Доведено, що точність вимірювань гравітаційного прискорення залежить від точності ПНВ осі чутливості гравіметра.

Викладено фундаментальні теоретичні положення з методики розрахунків засобів вимірювання екологічних параметрів навколишнього середовища (НС), зокрема, географічної оболонки, біосфери, атмосфери, гідросфери та літосфери, природних ресурсів. Наведено класифікацію методів вимірювання параметрів НС, розкрито екологічне значення кліматичних факторів, описано методи та засоби вимірювання сонячної радіації, температури, атмосферного тиску й опадів, швидкості та напрямку атмосферних повітряних потоків, параметрів вологості повітря та грунту, а також електромагнітного та іонізуючого випромінювання, вимірювання параметрів шумового та вібраційного забруднення довкілля. Проаналізовано хімічний склад об'єктів НС, наведено загальні правила відбору проб води. Визначено нові напрямки в галузі розробки та удосконалення засобів вимірювання екологічних параметрів НС.

Изложены фундаментальные теоретические положения по методике расчётов средств измерения экологических параметров окружающей среды (ОС), в частности, географической оболочки, биосферы, атмосферы, гидросферы и литосферы, природных ресурсов. Дана классификация методов измерения параметров ОС, раскрыто экологическое значение климатических факторов, описаны методы и средства измерения солнечной радиации, температуры, атмосферного давления и осадков, скорости и направления атмосферных воздушных потоков, параметров влажности воздуха и почвы, а также электромагнитного и ионизирующего излучения, измерения параметров шумового и вибрационного загрязнения ОС. Проанализирован химический состав объектов ОС, даны общие правила отбора проб воды. Определены новые направления в области разработки и усовершенствования средств измерения экологических параметров ОС.

Наведено методи оптимізації цільової функції складних прецизійних навігаційних систем (НС) та ідентифікації динамічних об'єктів (ДО). Розкрито основний зміст задач оптимізації НС у контексті визначення досліджуваної НС, за яких значення показників ефективності системи найкращі. Зазначено, що ідентифікація ДО визначає їх структуру та параметри за спостережуваними даними. Розглянуто питання створення адаптивних НС на підставі ідентифікації рухомого об'єкта (РО) з виробленням оптимальних керівних дій. Увагу приділено вирішенню загальної наукової проблеми підвищення точності та швидкодії вимірювання механічних величин сучасних прецизійних складних НС РО.

Изложены методы оптимизации целевой функции сложных прецизионных навигационных систем (НС) и идентификации динамических объектов (ДО). Раскрыто основное содержание задач оптимизации НС в контексте определения исследуемой НС, при которых значения показателей эффективности системы наилучшие. Указано, что идентификация ДО определяет их структуру и параметры по наблюдаемым данным. Рассмотрены вопросы создания адаптивных НС на основе идентификации подвижного объекта (ПО) с выработкой оптимальных управленческих действий. Внимание уделено решению общей научной проблемы повышения точности и быстродействия измерения механических величин современных прецизионных составляющих НС ПО.

Висвітлено основні фундаментальні теоретичні положення з питань теорії інформації, перетворювальних, відлікових та реєструвальних пристроїв приладів (РПП). Наведено методику розрахунків даних пристроїв, відповідні навчальні програми для цифрових ЕОМ. Проаналізовано особливості практичного застосування та нові напрямки у галузі розробки та вдосконалення перетворювальних, відлікових та РПП. Розглянуто основні напрямки застосування сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій для формування, реєстрації й обробки двовимірної інформації про механічні величини.

Розглянуто сутність перетворювальних пристроїв приладів і можливості їх застосування, зокрема, у приладо- та машинобудуванні, системах автоматичного керування, сучасних інформаційних комп'ютерних системах. Увагу приділено апаратному та програмному перетворенню, а також методам цифрової обробки акустичного сигналу. Подано інформацію про математичні моделі аналогових фільтрів, методику синтезу цифрових рекурсивних фільтрів, безперервне вейлет-перетворення, адаптивні вейвлети, метод гомоморфної обробки сигналу, системи розпізнавання акустичних образів. Охарактеризовано методики формування характеристик еталонів акустичного сигналу.

Описано теорію побудови систем керування (СК) навігаційних систем (НС) рухомих об'єктів, методи забезпечення точності та стійкості СК НС. Наведено результати експериментальних досліджень СК елементів і пристроїв навігаційних комплексів. Увагу приділено методам і засобам підвищення точності попередньої виставки навігаційних елементів НС.

Описаны теория построения систем управления (СУ) навигационных систем (НС) подвижных объектов, методы обеспечения точности и устойчивости СУ НС. Приведены результаты экспериментальных исследований СУ элементов и устройств навигационных комплексов. Внимание уделено методам и средствам повышения точности предварительной выставки навигационных элементов НС.

Розроблено нові алгоритми для автоматичної компенсації похибок гіроскопічного гравіметра.

Одержано друге наближення для кута прецесії та залежності амплітуд і частот коливань від параметрів одночасних поступальних і кутових вібрацій основи.

Рассмотрены принципы построения математической модели погрешности для высокоточного измерения углов при динамике движения объектов слежения с помощью обычных оптических устройств с использованием лазерных гироскопов в качестве чувствительных элементов процесса измерения.

Висвітлено основні фундаментальні теоретичні та практичні дослідження нового автоматизованого термоанемометричного витратоміра (ТАВ), що використовується під час вимірювань нового перспективного виду палива - біологічного палива. Надано відомості про практичне застосування ТАВ, нові напрями його розробки й удосконалення. Розглянуто нові методи та засоби підвищення точності вимірювань витрат ТАВ. Для підвищення точності витратоміра вперше запропоновано застосування процедури лінійної апроксимації з одночасним вимірюванням температури у декількох точках потоку моторного палива, а також обчислення об'ємної витрати моторного палива з використанням штучної нейронної мережі та нейропроцесора у складі цифрової ЕОМ.

Обгрунтовано актуальність вирішення проблеми фундаментальних досліджень нової прецизійної інерціальної навігаційної системи (НС), яка є важливою складовою гравіметричної системи за екстремальних умов. Проведено класифікацію НС, удосконалено систему їх керування. Розроблено та досліджено нову систему ударо- та віброзахисту з більш широкими функціональними можливостями у порівнянні з відомими, яка забезпечує задану точність НС. Запропоновано кутомірну систему більшої точності та швидкодії у порівнянні з відомими для попередньої високоточної наземної виставки навігаційних чутливих елементів (гравіметрів, акселерометрів). Проведено дослідження НС за допомогою цифрової обчислювальної машини. Наведено методику фільтрації вихідного сигналу авіаційної гравіметричної системи від похибок.